Шістнадцять років — це не просто час, Це коли кожен крок, як свій рідний бік. Від подряпаних колін до справ на мільйон Вова, ти мій братан Розмови про космос, іскри в очах. Ти пам'ятаєш ту стару ниву без гальм? Скільки разів ми летіли у хлам. Це не просто дружба, це етапи дорослішання, Де кожне падіння вело до нового прояснення. Ми не потребуємо слів, щоб зрозуміти біль, Ти знаєш, де мідь, а де справжня сталь і сила. Це 16 років, брат, без зайвих пафосних фраз, Від «ні про що» до тиші, що гріє усіх нас. Дякую, Вова, що у цьому хаосі світу ти поруч стоїш. Бувало життя підкидало під дих, Ми ділили перемоги і страх на двох. Ті вечори, коли просто мовчимо, Це найвищий рівень довіри, ти знаєш, Коли ти мовчиш, а я вже все прочитав, що маєш. Світ змінюється швидко, все летить у тартарари, А ми, як і раніше, старі добрі друзі. Розмови ні про що, що важать як світ, Найтепліша тиша за всі роки. Ми залишися тими, хто має свої принципи, І не боїться сказати правди друг другові. Вова... Це тільки початок дороги, Світ наш.