В таборі ніч, зорі як кристали, Вогонь палає — ми зібрались всі. Хтось варить чай, хтось історії розказує, А я відчуваю Силу десь в собі. Ми — джедаї з табору, світло несемо, Навіть біля річки темряву знайдемо. Світлові мечі — це просто гілляки, Але в наших серцях — справжні вогники! Вранці підйом, і сонце над соснами, Мудрість старого Майстра в тиші звучить. Тренуєм дух і баланс між сміхом й спокоєм, На вогні свій хліб, і час вільний летить. Ми — джедаї з табору, світло несемо, Навіть біля річки темряву знайдемо. Світлові мечі — це просто гілляки, Але в наших серцях — справжні вогники! І хай імперія десь там далеко, Ми тут — свій орден створили давно. Дружба сильніша за будь-яку зброю, І Сила з нами — це точно, на всі сто! Коли погасне вогонь і ніч нас вкриє, Ми збережем ці моменти прості. Бо справжній джедай — це той, хто вміє Світло знайти навіть в темряві. Завжди знайти. Світло в тобі.