Я пам'ятаю, як ми ще в школу ходили І навіть не знали, що долі сплели нас у крила Твій перший погляд — несміливий, живий Запам'ятався серцю назавжди, рідний мій І ті перші квіти, що ти подарував Тоді цілий світ ніби іншим став Сварилися — так, але мирились знов Бо ми не вміємо жити без наших розмов Ти кличеш мене "киця" — ніжно, тихенько А я усміхаюсь: "мій Женічка, серденько" Пам'ятаю перші місяці — "пупсік" казав І я червоніла, коли ти обіймав Ми ще були діти, але почуття — справжні Такі не гаснуть, вони дуже важні І якщо хтось спитає, що таке любов Я просто скажу: це ти і наш шлях знов і знов Від шкільних коридорів до спільних мрій Ти мій назавжди, тільки мій Я пам'ятаю... і буду пам'ятать Як з першого погляду почалось "назавжди" Женічка, коханий, хочу тобі сказати Я люблю тебе... більше, ніж всі світи