Українська емоційна поп-балада, жіночий вокал, дуже проникливе виконання. Початок тихий і камерний — фортепіано та ніжний вокал. Поступове наростання напруги, у приспіві сильний надривний вокал, драматичні струнні та глибокий бас. Атмосфера болю, розчарування і самотності, яка поступово переходить у внутрішню силу. Кульмінація дуже емоційна, до мурашок. Фінал — тихий, але сильний. Сучасне українське звучання, 72 BPM. Поменьше за плечима говоріть, І руки заберіть свої від мене. Спочатку те, що я в житті пройдіть, На собі ви відчуйте всі проблеми. Не знаєте, що в серці я ховаю, Не бачили моїх безсонних ночей. Так легко говорити — я це знаю, Коли не ніс ти болю за плечей. Бо всі такі розумні на словах, І судите так низько мою долю. Та у важкі хвилини вас нема, Зникаєте, як сніг усі весною. А я залишусь… навіть якщо сама, І крізь той біль знайду дорогу знову. Не треба мені ваших зайвих слів — Я знаю ціну кожному своєму кроку. Я не просила вас мене жаліти, Не кликала у душу без причин. Ви не були зі мною в ті хвилини, Коли весь світ здавався крихким. Ви бачили лиш те, що я показувала, А що всередині — того не знали. Мене життя не раз переламало, Та ви мене по-справжньому не знали. Бо всі такі розумні на словах, І судите так низько мою долю. Та у важкі хвилини вас нема, Зникаєте, як сніг усі весною. А я залишусь… навіть якщо сама, І крізь той біль знайду дорогу знову. Не треба мені ваших зайвих слів — Я знаю ціну кожному своєму кроку. То не судіть мене… Не знаючи дороги. Не знаєте, скільки болю Я залишила за порогом. Поменьше за плечима говоріть, І руки заберіть свої від мене. Спочатку те, що я в житті пройдіть… А потім вже судіть моє життя. Бо всі такі розумні на словах, Та де ви були, як мені боліло? Я вистояла… я іще жива. І значить — я недаремно все це пережила. Не судіть… Не знаючи дороги… Я вистояла. Я іще жива…