Кінець травня, двадцять шостий рік, Сонце смалить, плавиться асфальт і поріг. Ярік мовчить, дивиться в сіре небо, Йому того світу вже більше не треба. Назар збирає речі у стару сумку, Ми шукаємо сенс, як голку в стозі суху. Артем на горизонті, сміється крізь дим, Ми лишаємось тут, ми стаємо одним. Травень згорає, як сірник у руці, Ми знайдемо вихід на цій полосі. Ярік, Назар та Артем у строю, Світ догорає в останнім бою! Час зупинився, пісок у долонях, Мрії лишились у наших безсоннях. Травень 2026, ти наш останній рубіж, Хтось точить правду, а хтось гострить ніж. Травень згорає, як сірник у руці, Ми знайдемо вихід на цій полосі. Ярік, Назар та Артем у строю, Світ догорає в останнім бою! Кінець травня. Все затихає. Ярік, Назар, Артем… Час виходить. Ми пам'ятаємо.