(Куплет 1) Холодний лютий вкарбувався в пам’ять, Коли годинник зупинив свій хід. Ми дізналися, як залізо плавить Наш мирний дім і наш старий сусід. Рюкзак зібраний, у очах — туман, Але в руках — не страх, а стиснута лють. Крізь дим пожеж і крізь чужий обман Наші герої в безсмертя ідуть. (Приспів) А небо плаче залізним дощем, Та ми стоїмо, бо за нами — воля. Кожна сльоза віддає пекучим щем, Але ми самі обираєм долю. Ми — коріння, що вросло у чорнозем, Ми — вогонь, що не згасне у пітьмі. Свою правду ми крізь бурю пронесем, Щоб сонце знов зійшло на цій землі. (Куплет 2) Степи в окопах, шрами на містах, Молитва матері летить у височінь. Ми бачимо надію у дитячих снах, Де замість вибухів — небесна синь. Ми вчилися жити під звуки сирен, Ділити хліб і вірити у диво. На мапі світу — спалах нових імен, Що пишуть історію сміливо. (Міст/Бридж) Немає ціни, яку ми не заплатили, Немає болю, якого б не знесли. Ми з попелу крила собі змайстрували, Щоб вище за хмари ми знов піднялись! (Фінал) Ти чуєш? Світанок іде по росі. Ми вільні. Ми вдома. Ми поруч усі.