Колись були ми зовсім молоді, Не знали ще, що пише нам життя. Шукали щастя серед тисяч мрій, Не знаючи, що доля — це ти й я. Минали дні, мінялися світи, Та серце пам’ятало головне. Серед людей я знов тебе знайшла, І зрозуміла — ти моє єдине. Наше життя — не просто красиві слова, Це кожен світанок, де поруч сім’я. Це сміх і сльоза, це падіння і зліт, Та ми обираємо знову любить. Наше життя — це ти, це я, це Злата, Наш дім, де любов завжди крилата. І навіть коли нас випробує час — Я знаю, любов сильніша за нас. Ми будували дім не із каміння, А з добрих слів, підтримки й теплих рук. Були і грози, були й помилки, Та ми не випустили щастя з рук. Найбільший скарб — це донечка моя, Що подарувала сонце кожному дню. І дивлячись, як швидко підросла, Я кожну мить у серці бережу. Наше життя — не просто красиві слова, Це кожен світанок, де поруч сім’я. Це сміх і сльоза, це падіння і зліт, Та ми обираємо знову любить. Наше життя — це ти, це я, це Злата, Наш дім, де любов завжди крилата. І навіть коли нас випробує час — Я знаю, любов сильніша за нас. Нехай роки летять, немов весняна вода, Нехай міняються міста. Я все одно триматиму твою долоню, Бо ти — моє сьогодні і назавжди. Наше життя — не просто красиві слова, Це кожен світанок, де поруч сім’я. Це сміх і сльоза, це падіння і зліт, Та ми обираємо знову любить. Наше життя — це ти, це я, це Злата, Наш дім, де любов завжди крилата. І навіть коли нас випробує час — Я знаю, любов сильніша за нас. І поки серце б’ється у грудях моїх, Я знову виберу тебе серед усіх. Бо наше життя — це найкраща весна, Де ти, де я, де любов і сім’я. ❤️