ЛетЯть птахИ над нАшим мІстом, «все, прощавАйте, до весни !» Вже не співАє соловЕйко , на струнАх зрАненой душі . Я вас чекАтиму напЕвно, в настУпнім рОці, навеснІ, ЗатЯгне рАни всІ на серці , до тоЇ чУдної пори . А за прогнОзом в нас зимА і хОлод! ЗавІє снігом спОгади і сад. І опустІє без птахІв це мІсце, Де цілувАлись ми з тобОй не раз . СховАє сльОзи бІла кОвдра! ЗатИхне стУкіт змУчених сердЕць. Ми перезимУємо. Ми вже це знАли. Зима для нас — це просто осЕні кінЕць. НехАй зима принОсить хуртовИни, І вІдстань між містАми — як стінА, Кохання нАше в серці не загИне, Воно сильнІше, ніж самА зимА. А за прогнОзом в нас зимА і хОлод! ЗавІє снігом спОгади і сад. І опустІє без птахІв це мІсце, Де цілувАлись ми з тобОй не раз . СховАє сльОзи бІла кОвдра! ЗатИхне стУкіт змУчених сердЕць. Ми перезимУємо. Ми вже це знАли. Зима для нас — це просто осЕні кінЕць. РозлУка ця — лиш тимчасОва, Лиш перехрЕстя у завірЮхі сніговІй, Ми обовьязкОво бУдем рАзом, В полОні спІльних і щаслИвих мрій. А за прогнОзом в нас зимА і хОлод! ЗавІє снігом спОгади і сад. І опустІє без птахІв це мІсце, Де цілувАлись ми з тобОй не раз . СховАє сльОзи бІла кОвдра! ЗатИхне стУкіт змУчених сердЕць. Ми перезимУємо. Ми вже це знАли. Зима для нас — це просто осЕні кінЕць. А за прогнОзом в нас зимА і хОлод…. Зима для нас — це просто осЕні кінЕць…. А за прогнОзом в нас зимА і хОлод! ЗавІє снігом спОгади і сад. І опустІє без птахІв це мІсце, Де цілувАлись ми з тобОй не раз . СховАє сльОзи бІла кОвдра! ЗатИхне стУкіт змУчених сердЕць. Ми перезимУємо. Ми вже це знАли. Зима для нас — це просто осЕні кінЕць.